- Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, що ні?
- Зараз читаю переважно про Другу світову війну, спогади тих, хто її пережив, та родинні історії – у пошуках матеріалів для прози, яку я пишу. Наприклад, нещодавно читала «Гойдалку дихання» нобелівської лауреатки Герти Мюллер, «Навіщо я народилася дівчинкою? Сексуальні подвиги радянських солдатів» Габі Кьопп, «Спогади рабина Давида Кахане», «Очима дванадцятирічної дівчинки» (спогади Яніни Гешелес, якій вдалося втекти з Янівського ґето у Львові), книги Свєтлани Алєксієвіч. Коли говорити про родинні історії, то з останнім часом з читаного можу виокремити книгу польської єврейки Аґати Тушиньскої «Rodzinna historia lęku» («Родинна історія страху»). Вихована як полька, авторка у дорослому віці дізнається про єврейське походження своєї матері і поступово усвідомлює свою єврейськість, досліджуючи своє фамільне дерево.
Говорячи про такі книги, мабуть, недоречно вживати «сподобалось/не сподобалось». Я скоріше сприймаю їх не як художній текст, а як джерело інформації, сукупність болісних споминів, поклади побутових подробиць та переживань людей, котрі жили півстоліття тому.
З поміж книг, які мені, власне, сподобалися, можу назвати «Ран» Ірини Шувалової (дуже добра поезія), Прохаськовий переклад «Йова» та «Фальшивої ваги» Йозефа Рота, «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук, перекладений Боженою Антоняк.

- Як обираєте книжки для читання?
- Читаю здебільшого тематично, про те, про що сама на даний момент пишу, бо книжка мусить бути на часі, мусиш потрапити з нею у резонанас, бути на тій самій хвилі. В той самий час намагаюся стежити за книжковими новинками, бо часом пишу рецензії на них. Зокрема, стежу за перекладною літературою для рубрики «Труднощі перекладу» у журналі «ШО». І тут знову ловлю ті книжки, які мені близькі за формою, тематикою, рівнем емоційності. Кожного тижня чи місяця критерії можуть бути іншими. Якось у мене був такий період, що я зовсім не могла читати книжок, писаних чоловіками. Хотілося тільки жіночого письма. Я загалом намагаюся якомога серйозніше ставитися до вибору книжок і вичитувати з них те, чого мені бракує для покращення власного письма.

- Які книжки можете порадити іншим?
- Радити, звісно, треба було б індивідуально, враховуючи настрої та вподобаннях осіб, яким радиш, але, коли вже треба так назагал, то я пораджу те, що сподобалося мені, тобто названі вище «Йов.Фальшива вага» Йозефа Рота, «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук, «Ран» Ірини Шувалової. Ще можу додати тут дуже світлі поезії Богдани Матіяш із книги «Мої улюблені пси та інші звірі».